CBAM 2026: Український бізнес в умовах нової вуглецевої реальності ЄC
23 січня 2026 року відбувся онлайн-вебінар “СВАМ 2026: Початок основного періоду. Готовність до нових правил та фінансових зобов’язань“. Його головна мета — аналіз кліматичної політики ЄС та підготовка вітчизняних підприємств до повноцінного впровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), що докорінно змінює правила роботи на сучасному ринку ЄС.
Актуальність заходу: завершення перехідного етапу та вступ у фазу реальних фінансових зобов’язань механізму.
Європейський зелений курс трансформує правила міжнародної торгівлі: відтепер вуглецевий слід товару стає таким же важливим показником, як і його ціна чи якість. Для українських виробників це не лише виклик, а й можливість підкреслити свою конкурентоспроможність через прозорий моніторинг та декарбонізацію виробництва.
Матеріали події
Завантажити презентацію Тетяни Желєзної
Завантажити презентацію Наталі Драгнєвої
Завантажити презентацію Володимира Крамара
Перебіг події
Вебінар пройшов під модерацією голови правління UABIO Георгія Гелетухи, який підкреслив стратегічну роль CBAM як механізму синхронізації української економіки з екологічними стандартами ЄС та невід’ємної складової Європейського зеленого курсу.
Виступ Тетяни Желєзної, кандидатки технічних наук, експертки ТОВ “Біомаса-Карбон” був присвячений фундаментальним аспектам кліматичної політики ЄС, де Система торгівлі викидами (СТВ ЄС) та Механізм прикордонного вуглецевого коригування виступають ключовими інструментами досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.
Доповідачка наголосила, що СВАМ є одним з основних результатів реформи СТВ ЄС в межах законодавчого пакета “Fit for 55”. Його мета — скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030 року. Тетяна Желєзна детально пояснила принцип роботи СТВ ЄС (“обмежуй і торгуй”), що функціонує з 2005 року. Ціна на викиди (яка станом на січень 2026 року перевищила 90 євро за тонну СО2-екв) є головним економічним стимулом для підприємств інвестувати в екологічні технології.
Експертка зазначила, що протягом тривалого часу ЄС захищав своїх виробників через механізм безкоштовних квот на викиди. Однак реформа 2023 року передбачає поступове скасування цих пільг протягом 2026-2034 років. СВАМ запроваджується саме для того, щоб замінити систему безкоштовних квот: імпортери товарів із високим вуглецевим слідом (цемент, сталь, алюміній, добрива, водень, електроенергія) тепер мають сплачувати ту саму ціну за викиди, що й внутрішні виробники в ЄС. Також вона окреслила перспективи розширення СВАМ на нові сектори, такі як виробництво скла, кераміки та хімікатів.
Завершальна частина доповіді була присвячена готовності України до нових торговельних реалій з ЄС, зумовлених механізмом CBAM. Тетяна Желєзна нагадала про відновлення системи моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ) згідно із законом № 4187-ІХ від січня 2025 року. Вона представила затверджену Урядом “дорожню карту” створення національної СТВ, яка містить три етапи: підготовчий, пілотний та операційний. Ці важливі питання — фундамент для роботи як у межах СВАМ, так і майбутньої національної системи торгівлі викидами.
Наталя Драгнєва, кандидатка економічних наук та експертка ТОВ “Біомаса-Карбон”, представила ґрунтовний аналіз змін, які супроводили перехід до основного операційного періоду CBAM, що стартував 1 січня 2026 року. Її виступ став практичним посібником дій у новому регуляторному полі ЄС.
Експертка акцентувала увагу на тому, що з 2026 року статус уповноваженого декларанта стає обов’язковим для здійснення імпорту товарів, що підпадають під дію CBAM. Доповідь охопила критичні дати: якщо 2026 рік є роком накопичення даних та обов’язкової верифікації, то вже 30 вересня 2027 року стане дедлайном для подання першої щорічної декларації та здачі (анулювання) відповідних сертифікатів за весь 2026 рік. Наталя Драгнєва детально зупинилася на переліку нових імплементаційних регламентів, прийнятих наприкінці 2025 року, які встановили чіткі правила нових реалій: від методів розрахунку викидів (Регламент 2025/2547) до принципів акредитації верифікаторів (Регламент 2025/2551).
Одним із ключових аспектів доповіді стала вимога щодо розробки та впровадження Плану моніторингу для кожної установки. Наталя Драгнєва пояснила, що методологія CBAM тепер максимально узгоджена з Системою торгівлі викидами ЄС. Оператори повинні чітко визначити “системні межі” виробництва, ідентифікувати прямі та непрямі викиди, а також враховувати викиди від прекурсорів. Важливою порадою для українських виробників стала рекомендація використовувати фактичні дані про викиди (Actual Emissions), оскільки це дозволяє уникнути економічно ризикованих стандартних значень, які з 2026 року міститимуть “націнку”, що прогресує (mark-up): 10% у 2026 р., 20% у 2027 р. та 30% з 2028 р.
Окремий блок було присвячено обов’язковій верифікації даних незалежним акредитованим органом. Звіти про фактичні викиди повинні мати висновок з “обґрунтованою надійністю”. Спікерка наполегливо рекомендувала виробникам зареєструватися в централізованому Реєстрі CBAM через Портал операторів, що є критичним для передачі верифікованих даних європейським партнерам.
Головний висновок представленої доповіді для виробників СВАМ-товарів очевидний: успіх на європейському ринку відтепер прямо залежить від цифрової готовності, прозорості ланцюгів постачання та здатності оперативно інтегрувати нові правила гри у свою операційну діяльність.
Завершальним і найбільш практично орієнтованим виступом вебінару стала презентація Володимира Крамара, кандидата технічних наук, директора ТОВ “Біомаса-Карбон”. Якщо попередні спікери зосередилися на нормативному полі та аспектах торгівлі викидами, то Володимир перевів дискусію в площину конкретних формул, цифр, фінансового планування та стратегій виживання бізнесу в умовах вуглецевого податку.
Доповідач розпочав із детального розбору формули розрахунку фінансових зобов’язань. Він наголосив, що з 2026 року кожен увезений до ЄС товар матиме свою “вуглецеву ціну”, яка залежить від трьох змінних: обсягу вбудованих викидів, поточної ціни сертифікатів CBAM (що корелюють із ціною квот у системі СТВ ЄС) та рівня безкоштовних квот, які ще зберігаються в ЄС.
Особливу увагу спікер приділив алгоритму розрахунку кількості сертифікатів, які необхідно анулювати. Він пояснив, що фінансове навантаження буде зростати поступово, але невідворотно. Якщо у 2026 році коефіцієнт CBAM є відносно низьким, то з кожним наступним роком, у міру скорочення безкоштовних квот для європейських виробників, сума виплат для українських експортерів буде збільшуватися. Володимир продемонстрував прогнозні графіки, згідно з якими ціна вуглецю в ЄС може залишатися високою, що робить точність розрахунків критичним фактором рентабельності.
Директор ТОВ “Біомаса-Карбон” виділив кілька типів ризиків, до яких бізнес має готуватися вже зараз:
- Ціновий ризик: волатильність ринку СТВ ЄС означає, що ціна сертифіката CBAM може суттєво змінитися між моментом виробництва товару та моментом його декларування в ЄС.
- Ризик методологічних помилок: неправильне визначення “системних меж” або помилки у верифікації можуть призвести до переплати або штрафних санкцій.
- Конкурентний ризик: товари з високим питомим показником викидів стануть просто занадто дорогими для європейського споживача.
Як інструмент пом’якшення цих ризиків, Володимир Крамар запропонував концепцію “Внутрішньої ціни на вуглець”. Він порадив підприємствам впроваджувати цей показник у свою інвестиційну політику, щоб оцінювати окупність проєктів модернізації з урахуванням майбутньої економії на CBAM-сертифікатах.
Завершуючи свій виступ, він наголосив, що декарбонізація перестала бути лише питанням екологічного іміджу, перетворившись на пряму фінансову необхідність. Кожна тонна скорочених викидів CO₂ сьогодні — це пряма економія на купівлі дороговартісних сертифікатів у майбутньому.
Володимир Крамар представив перелік пріоритетних технологічних рішень для українського сектору, серед яких: перехід на паливо з біомаси, впровадження біометану, розвиток власних потужностей ВДЕ та впровадження систем уловлювання вуглецю. Він підкреслив, що використання екологічних сертифікатів та інвестиції в низьковуглецеві технології — єдиний надійний шлях до зниження податкового навантаження та забезпечення довгострокової стійкості українських підприємств на європейському ринку.
Його доповідь стала логічним завершенням вебінару, перетворивши складні кліматичні вимоги на зрозумілу бізнес-стратегію.
Висновки
Проведений вебінар став важливою платформою для консолідації зусиль бізнесу та експертного середовища навколо викликів повномасштабного впровадження CBAM, що розпочинається з 2026 року.
Головним результатом заходу стало чітке розуміння того, що CBAM — це не просто новий податковий бар’єр, а стимул до глибокої технологічної трансформації.
Завдяки детальному аналізу спікерів, учасники отримали покроковий алгоритм дій: від реєстрації в Реєстрі CBAM та розробки планів моніторингу до складних фінансових розрахунків вуглецевих зобов’язань. Така комплексна підготовка є критично важливою для збереження позицій української промисловості на ринку ЄС та мінімізації ризиків, пов’язаних із переходом до основного періоду механізму прикордонного вуглецевого коригування.
Вебінар відбувся у межах проєкту PKB24UA03 “Технічна допомога для експорту товарів CBAM з України в ЄС“, спрямованого на підвищення готовності української промисловості до вимог CBAM, що реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів у межах розвитку зовнішньої політики Королівства Нідерландів. Фінансування відбувається за Програмою розвитку приватного сектору Нідерландського агентства підприємництва / The Netherlands Enterprise Agency.
Проєкт «Технічна допомога для експорту товарів CBAM з Україна в ЄС» розпочався 25 листопада 2024 р. і триватиме до 28 лютого 2026 р. Реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів та Нідерландського агентства підприємництва.
