Звітність, верифікація та виконання фінансових зобов’язань: методичні рекомендації №3 щодо CBAM
Наша команда рада презентувати фінальну частину методичних рекомендацій щодо механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) — “Фінансові та адміністративні процедури CBAM із верифікації, звітності та виконання зобов’язань“, що охоплюють постійний період дії CBAM із 1 січня 2026 року. Загалом було презентовано три таких документи, які готувала ТОВ “Біомаса-Карбон” у межах проєкту “Технічна допомога для експорту товарів CBAM з України в ЄС”.
Що таке CBAM?
Механізм прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ) – інструмент екологічної політики ЄС для боротьби зі зміною клімату і досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, призначений для застосування до імпортованих продуктів таких самих витрат на викиди вуглецю, які відображають ціну вуглецю в Системі торгівлі викидами ЄС, і які б понесли установки, що працюють у Європейському Союзі.
Мета CBAM – запобігти “витоку вуглецю”, коли підприємства переносять виробництво до країн з менш жорсткими екологічними нормами, а також забезпечити рівні умови конкуренції між товарами, виробленими в ЄС, та імпортованими товарами з третіх країн. Таким чином, СВАМ доповнює Систему торгівлі викидами ЄС (СТВ ЄС), застосовуючи еквівалентний набір правил до імпорту товарів на митну територію ЄС. Очікується, що CBAM також сприятиме просуванню декарбонізації в країнах поза межами ЄС.
Періоди CBAM та адаптація до них
З 1 жовтня 2023 року до 31 грудня 2025 року діяв перехідний період CBAM, під час якого європейські імпортери були зобов’язані подавати звіти про викиди парникових газів від виробництва поза межами ЄС певних видів імпортованих товарів без фінансових зобов’язань купівлі та здачі сертифікатів за вбудовані викиди.
З 1 січня 2026 року почався постійний період СВАМ, коли у Європейському Союзі на імпортерів будуть накладені фінансові зобов’язання з оплати вбудованих викидів парникових газів у певних товарах, вироблених поза межами ЄС. Це створює передумови для імпортерів у ЄС переорієнтуватися на імпорт низьковуглецевих товарів CBAM або спробувати перекласти свої видатки, пов’язані з купівлею сертифікатів CBAM, на виробників у третіх країнах. Найбільше від CBAM постраждають країни, виробники яких експортують до ЄС значний обсяг відносно дешевих вуглецевоємних товарів і не застосовують внутрішнє вуглецеве ціноутворення. Безумовно, це несе серйозну загрозу для існуючого українського експорту до ЄС, на що наголошують вітчизняні промислові виробники та галузеві асоціації. Тому українським виробникам і експортерам товарів CBAM у ЄС важливо ознайомитися та підготуватися до постійного періоду СВАМ для мінімізації потенційних негативних наслідків.
Чим буде корисний цей пакет документів?
Ці методичні рекомендації є третім документом у серії зі спеціалізованих видань, розроблених для підтримки українських експортерів. Випуск присвячено адміністративним процедурам CBAM, визначенню фінансових зобов’язань та питанням верифікації.
Рекомендації призначені для технічних директорів, керівників виробництва, інженерів-екологів та фахівців з експорту українських підприємств, що постачають або планують постачати до Європейського Союзу товари, охоплені CBAM. Структура документа розроблена таким чином, щоб провести читача через усі етапи виконання адміністративних і фінансових вимог механізму.
Про методичні рекомендації №1
Перший пакет методичних рекомендацій присвячений загальним положенням та нормативно-правовій базі постійного періоду СВАМ.
Ознайомитися з методичними рекомендаціями №1
Про методичні рекомендації №2
Другий пакет пропонує операторам установок технічне керівництво з моніторингу та розрахунку вбудованих викидів, що містять детальну методологію моніторингу прямих і непрямих викидів, формули розрахунку питомих вбудованих викидів простих і складних товарів, вимоги до вимірювальних систем та лабораторних аналізів, описання системи верифікації та звітності.
Ознайомитися з методичними рекомендаціями №2
Проєкт “Технічна допомога для експорту товарів CBAM з України в ЄС” реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів у межах розвитку зовнішньої політики Королівства Нідерландів. Фінансування відбувається за Програмою розвитку приватного сектору Нідерландського агентства підприємництва / The Netherlands Enterprise Agency.
